Історія предмета

Історія предмета


Придумати історію предмету з оточення і розповісти її, продовжуючи думку інших

Цілі заняття:

Навчитися грамотно розповідати про предмет, продовжувати думку іншиx

Основні терміни: Історія, сторітелінг, казка, опис предмету

Рекомендовані локації: Ліс, парк, шкільне подвір'я, річка...

Час: 30 xв

Для якої групи: Індивідуально, в парах, малими групами (до 6 людей)

Потрібні матеріали:

Підручні матеріали на природі



Крок за кроком

  1. Кожна дитина вибирає конкретний предмет з оточення (або ж вчитель називає дітям конкретний предмет).
  2. В залежності від теми вивчення, чи локації, кожен придумує історію вибраного предмета ( Камінь, дерево, річка…)
  3. Історію можна розповідати як індивідуально про різні предмети (учень 1 – камінь, учень 2 – дерево…) , так і в групі про попередньо вибраний один предмет, таким чином, продовжуючи думку свого попередника складати групову історію (учень 1 – камінь (як він тут опинився), учень 2 – камінь (як довго він тут лежить), учень 3 -камінь (що цей камінь “бачив”…)

Приклад історії про камінь біля річки: Колись давно, цей камінчик жив у воді. Він був хатинкою для водоростей і тому був зеленого кольору. Його найкращі друзі були рибки. Але одного разу річка стала мілкою і камінчик опинився на суші. Він сумував за рибками….

 

Як вправа поєднується із очікуваними результатами НУШ?

Учень/учениця:

  • використовує фактичний зміст (хто?, що?, де?, коли?) для перетворення усної інформації [2 МОВ 1-1.2-1];, – розпізнає ключові слова і фрази в усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-1];,
  • виділяє голосом ключові слова і фрази у власному усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-2];,
  • пояснює, як сприйняття тексту залежить від способу його презентації (логічний наголос, темп, міміка, жест) і враховує це у своєму мовленні [2 МОВ 1-1.5-4],
  • спостерігає за діалогом, де висловлюються різні погляди на предмет обговорення, підтримує одну з точок зору [2 МОВ 1-1.6-2];,
  • пояснює значущість уважного ставлення до інших та потребу подивитися на річ по-різному [2 МОВ 1-1.6-3];,
  • уживає відповідну до ситуації спілкування лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо) [2 МОВ 1-1.7-2];,
  • поповнює власний словниковий запас [2 МОВ 1-1.7-3];
  • використовує голос і мову тіла (міміку, жести, рухи) для відтворення емоцій персонажів казок, байок тощо [2 МОВ 6-2.3-3],
  • імпровізує з інтонацією, тембром та силою голосу, відтворюючи репліки персонажів казок, віршів, народних пісень тощо [2 МОВ 6-2.7-3]